Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву






НазваниеМетодичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву
страница4/8
Дата публикации02.10.2016
Размер0.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
l.120-bal.ru > Документы > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8

Д. Люди.
Активні окупаційні дії в Криму з боку Російської Федерації призвели до загибелі людей. Також були зафіксовані випадки викрадення та тортури. Жоден з цій випадків не був розслідуваний, а винні не понесли покарання.
АметовРешатМедатович(крим. ReşatMedatoğluAmetov, нар. 24 січня 1975 – † 15 березня 2014, Земляничне, Україна]) — український громадянин кримськотатарського походження, був закатований невідомими поблизу Білогірська під час окупації Криму у 2014 року



Останній раз його бачили 3 березня 2014 на проукраїнському мітингу в центрі м. Сімферополь, де він проводив одиночний пікет проти окупації Криму Росією на площі Леніна біля будівлі Ради міністрів Криму. Є відео, які свідчать, що люди, одягнені у камуфляжну форму, повели активіста в невідомому напрямку

15 березня Р. Аметова було знайдено мертвим у селищі Земляничне Білогірського району. На тілі чоловіка були численні ознаки катування, голову було обв’язаноскотчем, а поряд з ним лежали наручники. Встановити особи вбивць не вдалося. 18 березня РешатаАметова поховали на міському кладовищі м. СімферопольАбдал. Через його смерть сиротами лишилися троє дітей.
Сергій Вікторович Кокурін (1 січня 1978, м. Сімферополь – 18 березня 2014, Сімферополь) – український військовослужбовець (прапорщик), вбитий 18 березня 2014 року російськими окупантами під час штурму 13-го фотограмметричного центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України (м. Сімферополь).



Сергій, який перебував під час штурму на спостережній вежі автопарку частини, загинув від пострілу снайпера з прямим влученням у серце. У м. Сімферополь у нього залишилися мама, 4-річний син та вагітна дружина Олена.

Указом президента України № 599/2014 нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Карачеевський Станіслав Володимирович (нар. 19 квітня 1981, м. Бердянськ, Запорізька область, УРСР – † 6 квітня 2014, с. Новофедорівка, Автономна Республіка Крим, Україна) — український військовослужбовець, майор Військово-Морських Сил ЗСУ, вбитий 6 квітня 2014 року російськими військовими під час окупації Криму.



6 квітня 2014 року близько 23:45 був застрелений молодшим сержантом Чорноморського флоту РФ Євгеном Зайцевим двома пострілами впритул з автомату АК-74. Інцидент стався на території офіцерського гуртожитку в селищі міського типу Новофедорівка (Сакський район). Причиною конфлікту могла стати «особиста неприязнь».

У Міністерстві оборони України спростували інформацію, розповсюджену російською стороною задля виправдання вбивці, про те, що С. Карачевський перебував у нетверезому стані.

Поховання відбулось 11 квітня 2014 у м. Бердянськ. У загиблого залишилися дружина та двоє дітей.

У січні 2016 для сім’ї Станіслава Карачевського була придбана квартира в центрі Миколаєва.
Андрій Степанович Щекун (28 грудня 1973, с. Тухля, Сколівський район, Львівська область) — український журналіст, громадський діяч, генеральний директор Національного газетно-журнального видавництва.



Зник зранку 9 березня 2014 р. Разом з головою Піклувальної ради Української школи-гімназії в Сімферополі Анатолієм Ковальським українського активіста викрали на сімферопольському залізничному вокзалі представники «самооборони Аксьонова».

Із спогадів А.Щекуна

Пережив жахливі часи, такого, не дай Бог, комусь таке пережити. Били, катували, електрику підключали, лупили по спині. Випитували, чи пов’язаний з «Правим сектором», хто фінансує, хто керує... В принципі, все витримав, сили волі вистачило. Крім того, знущалися деякі охоронці, стріляли у руки і ноги з пневматичної зброї. Не давали їсти, інколи й пити. Було дуже, дуже важко. Але й були люди, яким ще гірше діставалося.

Із спогадів А.Ковальського

Тримали в обласному військкоматі, в підземеллі, де сауна. Води не було абсолютно, умови однозначно тваринячі. Сидіти було ніде, лежали прямо на підлозі, пилюка, бруд. Я навіть не думав, що так можна ставитися в наш час до людей. Ми ж не якісь злочинці.

20 березня 2014 року були звільнені разом з шістьма українцями, що також перебували у полоні сепаратистів. Відбувся обмін полоненими на підступах села Чонгар Херсонської області, кордон з АР Крим.
Олександра Рязанцева, Катерина Бутко, Олена Максименко, Олесь Кромпляс, Євген Рахно



9 березня 2014 на КПП в м. Армянськ при в’їздідо Криму з боку Херсонської області невідомі озброєні люди затримали два автомобілі, в яких знаходилися активістки Автомайдану Олександра Рязанцева і Катерина Бутко, журналістка Олена Максименко, фотограф Олесь Кромпляста водій Євген Рахно.

Після того, як в багажнику знайшли український прапор, дівчат поставили на коліна і влаштували справжній обшук, під час якого на руці у Олександри Рязанцевої помітили татуювання, присвячене Небесній сотні.

З виступу Олександри Рязанцевої:

Вони мені хотіли відрізати руку, вони відрізали волосся мені. Жінок почали тягати за волосся, Катю Бутко били прикладом, нам говорили: «Біжіть в полі, ми будемо по вам стріляти, кому пощастить –поранимо, кому ні –вб’ємо.

Після декількох годин знущань затриманих кинули в підвал стаціонарного поста ДАІ. Увечері того ж дня бранців перевезли під Севастополь. Тримали на базі Чорноморського флоту Росії в одиночних камерах і влаштовували допити про акції Автомайдану, джерела фінансування та про депутатів, які їх підтримують.

З інтерв’ю Катерини Бутко

Серед чоловіків булибійці «Беркуту», найбільш злі, нападали, кричали. До мене підійшов, судячи з усього, один з їхніх ватажків, всі його слухалися. Він був з таким великим кинджаломі сказав: «Я колекціоную вуха. Яке тобі відрізати – ліве або праве?» Після цього взяв язички на моїх кросівках і відрізав обидва. Після наказав іншим скласти всі наші документи в пакет і спалити. А нас спочатку пустити «по колу», а потім розстріляти.

Вони вийшли на свободу 11 березня. Дівчата кажуть, що дивом вижили і своїм порятунком зобов’язані активістам, котрі підняли тривогу. Розповідають, що, відпускаючи, їх викрадачі намагалися переконати їх, що ситуація в Криму стабільно спокійна.
Олексій Гриценко, Наталія Лук’янченко і Сергій Супрун

Вночі з 13 на 14 березня 2014 були викрадені активісти Автомайдану Олексій Гриценко, Наталія Лук'янченко та Сергій Супрун. Олексій – син народного депутата України Анатолія Гриценка.

Активісти на двох машинах Автомайдану везли гуманітарну допомогу українським військовослужбовцям до Криму. У машинах були продукти харчування, шкарпетки, білизна, ліхтарі, сигарети та інші речі.

Перед викраденням невідомі переслідували активістів Автомайдану на машині і відкрили стрілянину, після чого доставили волонтерів у військкомат у Сімферополь. Черезкілька днів після викрадення, 20 березня, їх звільнили в районіЧонгара після переговорів та обміну.

Впродовж окупації на півострові зникають люди, це неповний перелік зниклих





Зниклі

Інформація

1

Учасники Євромайдану

Іван Бондарець (1990 р.н.)

Орієнтовна дата зникнення: 7 березня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь
Владислав Ващук (1985 р.н.)

Орієнтовна дата зникнення: 7 березня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь
Василь Черниш (1978 р.н.)

Орієнтовна дата зникнення: 15 березня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Севастополь


2

Члени громадскої ініціативи “Український народний дім”

Леонід Корж

Орієнтовна дата зникнення: 22 травня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь
Тимур Шаймарданов

Орієнтовна дата зникнення: 26 травня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь
СейранЗєйнедінов (34 роки)

Орієнтовна дата зникнення: 30 травня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь




Представники кримськотатарської спільноти

ІслямДжепаров (20 років)

Орієнтовна дата зникнення: 27.09.2014 року

Орієнтовне місце зникнення: шосе Сімферополь-Феодосія
ДжевдетІслямов (24 роки)

Орієнтовна дата зникнення: 27.09.2014 року

Орієнтовне місце зникнення: шосе Сімферополь-Феодосія
ЕскендерАпселямов (1992 р.н. ?)

Орієнтовна дата зникнення: 3.10.2014 року

Орієнтовне місце зникнення: с. Калініно Червоногвардійського району
Мухтар Арісланов (1970 р.н.)

Орієнтовна дата зникнення: 27.08.2015 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь




Представники мусульманських общин Криму

АрленТерехов (44 роки)

Орієнтовна дата зникнення: 15.12.2015 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Керч
Руслан Ганієв (42 роки)

Орієнтовна дата зникнення: 15.12.2015 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Керч






Справа Ф. Костенка

Федір Костенко, батько незаконно утримуваного окупаційною владою Криму Олександра Костенка

Орієнтовна дата зникнення: 3 березня 2015 року

Орієнтовне місце зникнення: при перетині адміністративного кордону в напрямку Криму



Крім того, діє заборона для в’їзду до Криму для лідеровкрімськотатарського народу:

  1. Мустафа Джемілєв

  2. РефатЧубаров

  3. СинаверКадиров

  4. ІсметЮксель


Е. Справи.
«Справа 26 лютого»

Звинувачення: організація та участь у масових заворушеннях (ст. 212 КК РФ), покарання – позбавлення волі від трьох до п’ятнадцяти років; спричинення смерті з необережності (ст. 109 КК РФ), покарання – позбавлення волі до двох років.

Заарештовані: 29 січня 2015 заарештований АхтемЧийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, 7 лютого 2015 –ЕскендерКантеміров, 18 лютого 2015 –ЕскендерЕмірваліев, 11 березня 2015 –ТалятЮнусов.

Події: 26 лютого 2014 в м. Сімферополі (столиці Криму) біля парламенту Автономної республіки Крим пройшов мітинг на підтримку суверенітету України і статусу Автономної республіки Крим, організований Меджлісом кримськотатарського народу. В акції брали участь кілька тисяч кримчан.

21 березня 2014 Росія прийняла закон РФ №6-ФКЗ, за яким включила Крим до складу РФ. Сам закон набув чинності 1 квітня 2014 р., тому Росія визнає свою юрисдикцію в Криму з цього дня. Незважаючи на це, слідчий комітет РФ став порушувати кримінальні справи за події, які відбулися до 1 квітня і не потрапляють під юрисдикцію РФ. При цьому згідно зі ст. 70 Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни держава-окупант не може піддати арешту, переслідуванню чи засудженню осіб за дії або думки, вчинені або висловлені до окупації або в період тимчасового її припинення, за винятком випадків порушень законів і звичаїв війни.

У січні 2015 р. Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу за організацію та участь у масових заворушеннях 26 лютого 2014 р.Саме по цій справі був затриманий і досі перебуває під вартою заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу АхтемЧийгоз. У його будинку був проведений обшук. У рамках цієї справи ФСБ провела обшук кримськотатарською каналі ATR, щоб вилучити відеозаписи подій 26 лютого.

Слідство вважає, що під час цих подій з необережності загинули двоє людей (один з них – від серцевого нападу). Було заарештовано ще троє кримських татар та допитано більше 150 осіб. Слідчі вимагають від заарештованого ЕскендераЕмірваліева дати неправдиві свідчення проти АхтемаЧийгоза, але він відмовляється. Сам АхтемЧийгоз свою провинуне визнає і впевнений, що звинувачення надумані і політизовані.
«Справа О. Костенко»



Звинувачення: навмисне заподіяння легкої шкоди здоров’ю з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі чи з мотивів ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи (ч. 2 ст. 115 КК РФ), покарання – до двох років позбавлення волі.

Заарештовані: 5 лютого 2105 р. заарештований Олександр Костенко.

Справа Костенко є безпрецедентною. Його звинувачують за участь у подіях, що не тільки відбулися ще в лютому 2014 р., але й відбулися навіть не в Криму, а в Києві. Сам О. Костенко є активістом Євромайдану.

Олександр Костенко був затриманий 5 лютого 2015 р. в Сімферополі, але доставили його в поліцію лише наступного дня. За його словами, перед цим вночі співробітники ФСБ під тортурами намагалися домогтися від нього свідчень.

Слідство вважає, що Костенко, «відчуваючи почуття ідеологічної ненависті і ворожнечі до співробітників органів внутрішніх справ», озброївся «каменями розмірами 10х10х12 см (бруківкою)» і прицільно кинув «камінь із зазначеними характеристиками» в прапорщика В. В. Полієнко, котрий стояв в оточенні. Як наполягає слідство, в результаті співробітник кримського «Беркута» отримав пошкодження. В який спосіб слідчі Сімферополя змогли провести розслідування подій у Києві річної давності – невідомо.

О. Костенко написав відкритого листа, де повідомляє про постійне застосування до нього тортур. Адвокат О. Костенко також підтверджує, що до заарештованого застосовувалися тортури. Йому під нігті вводилися оголені дроти і пропускався електричний струм. На його тілі є очевидні гематоми, зламана рука і пальці. Тортури над О. Костенко тривають і в СІЗО, його змушують відмовитися від адвоката і дати свідчення проти інших українських активістів Євромайдану.

15 травня 2015 р. Київський районний суд Сімферополя засудив Олександра Костенка до чотирьох років і двох місяців ув’язнення.


«Справа Сенцова»

Олег Геннадійович Сенцов (нар. 13 липня 1976 року, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Українська РСР) — український кінорежисер, сценарист та письменник, громадський активіст. Генеральний директор кінокомпанії «Край Кінема»



11 травня 2014 року співробітники російських окупаційних силових структур затримали Олега Сенцова, Геннадія Афанасьєва, Олексія Чірнія та Олександра Кольченка в Сімферополі. Їм було пред’явлено звинувачення у підготовці терористичного акту. За інформацією спецслужби, затримані готувалися «у складі терористичної організації до здійснення вибуху у ніч на 9 травня 2014 року саморобних пристроїв біля меморіалу „Вічного вогню“ і пам’ятника Леніну в Сімферополі, а також підпалів офісів громадської організації „Русская община Крыма“ та представництва партії „ЕдинаяРоссия“ в Сімферополі 14 і 18 квітня 2014 року»

25 серпня 2015 у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії суворого режиму. О. Сенцов, до якого долучився інший обвинувачуваний у його справі Олександр Кольченко, під час оголошення вироку заспівав гімн України та вигукнув «Слава Україні!»

З листа Олега Сенцова:

«Я теж до Революції Гідності був байдужий до політики, зрештою, як і зараз. Просто настає іноді момент у твоєму житті і в житті твоєї країни, коли не можна залишатися осторонь. Ось я і не залишився...»
1   2   3   4   5   6   7   8

Похожие:

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву iconІнструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання навчальних...
Міністерства освіти І науки від 21. 08. 2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових...

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву icon«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»
Екологічна етика та гуманне ставлення до тварин І рослин має на меті ознайомити учнів з положеннями екологічної етики, прищипити...

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву iconІ. В. Козлик Надруковано у виданні: Історія в середніх І вищих навчальних...
Надруковано у виданні: Історія в середніх І вищих навчальних закладах України. — К., 2005. — №5 — С. 35–41

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву iconМетодичні рекомендації щодо викладання російської мови І літератури в 2013 2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання російської мови І літератури в 2013 – 2014 навчальному році

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву iconІ. В. Козлик Прикарпатський університет
Стаття надрукована в журналі: Зарубіжна література в навчальних закладах. — К., 2001. — № — С. 9–11

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим...
Вона є важливим чинником формування духовного світу особистості, її морально-естетичного розвитку

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву iconЗатверджено
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного...

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву iconМетодичні вказівки до виконання магістерських робіт
Методичні вказівки до виконання магістерських робіт для студентів спеціальності 050201 “Менеджмент організацій”. /Авт. Ковалевський...

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву iconІ конкурс-„ Представлення команд”. Команди представляють свої назви та емблеми
Посібник містить цікаві розробки позакласних заходів з історії: lg – еврика, брейн – ринг, найрозумніший та ін Подано варіанти радіогазет...

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах д о Дня початку кримського спротиву iconНавчальна програма
Навчальна програма підготовки альпіністів для спортивних секцій та спортивних клубів, включаючи альпіністські та гірські клуби, для...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:


Литература


При копировании материала укажите ссылку ©ucheba 2000-2015
контакты
l.120-bal.ru
..На главную