УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА
Методичні орієнтири викладання української мови і літератури в ІІ семестрі 2014-2015 навчального року
Особливості організації навчально-виховного процесу з української мови і літератури в ІІ семестрі 2014-2015 навчального року розглядаємо з позицій нормативної бази і методичних рекомендацій, запропонованих до початку навчального року. Нагадуємо, що за новими програмами навчаються тільки учнів 5-6-х класів:
Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (5-9класи)/ Укладачі: Г.Т.Шелехова, М.І.Пентилюк, В.І.Новосьолова, Т.Д.Гнаткович, Н.Б.Коржова, К.В.Таранік–Ткачук. – Київ, 2012 р.
Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (5–9 класи)/ Укладачі: Н.В. Бондаренко, С.О. Караман, А.В.Ярмолюк, В. Л. Кононенко, О. В.Савченко, Ж.О. Кошкіна. – Київ, 2012 р.
Учні 7-11-х класів продовжують працювати в ІІ семестрі за програмами, які були чинними в 2013-2014 н. р.(перелік названий у попередніх рекомендаціях).
Основним підходом до вивчення української мови залишається реалізація чотирьох змістових ліній курсу (мовленнєвої, мовної, соціокультурної, діяльнісної) через етапи пізнавально-творчої мовленнєвої діяльності, а саме: мотиваційний, змістово-орієнтаційний, процесуальний, результативно-рефлексивний.
Звертаємо увагу, що для мовного компонента стратегічно важливою є комунікативна компетентність, яка є невід’ємним складником структури змісту лінгвістичної освіти та передбачає оволодіння учнями всіма видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного й писемного мовлення. Науковці зазначають, що компетентність містить не тільки когнітивний та операційний складники, а й мотиваційний, етичний, соціальний і поведінковий, тому в сучасних умовах навчання української мови потрібно зважати на всі ці компоненти. Для формування повноцінної мотивації навчання необхідно забезпечити комплекс дидактичних умов (Савченко О.Я.), а саме: формувати суб’єкт-суб’єктну позицію учня; збагачувати зміст навчання української мови особистісно орієнтованим матеріалом; стверджувати гуманне ставлення до всіх учнів; створювати навчально-розвивальне середовище; задовольняти потреби в спілкуванні з учителем та однокласниками в процесі навчання; збагачувати мислення і мовлення інтелектуальними почуттями; формувати допитливість, пізнавальний інтерес; прагнути до самопізнання, самооцінювання своїх можливостей; стимулювати саморозвиток, самовдосконалення; використовувати різні способи педагогічної підтримки; виховувати активне, відповідальне ставлення учнів до навчальної праці, зміцнювати почуття обов’язку, волю тощо.
Розставляємо акценти на пріоритетах освітнього процесу, де відбувається переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних методів навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистого «Я» як учня, так і вчителя через їхню творчу взаємодію. Серед таких активних методів виділяються евристичне спостереження, порівняння, конструювання, моделювання, смислове бачення, символічне бачення, метод творчої реалізації тощо.
Окремої уваги потребують особливості вивчення української літератури в ІІ семестрі основної та старшої школи. У сьогоднішній освітній системі навчальна дисципліна «українська література» набуває актуальності й вагомості: через світ художніх творів відбувається самоідентифікація, формування моральних якостей, ціннісних орієнтацій, полікультурності тощо.
Навчальні дисципліни, які забезпечують літературну освіту («українська література», «світова література», інтегрований курс «література (рідна і світова)», курси за вибором і факультативи), презентують учневі здобутки української, російської, світової та літератур різних національностей, що сприяє всебічному розвитку школярів, самовизначенню в широкому полікультурному й полімовному просторі, вихованню любові до книги, інтересу до духовних надбань людства, взаємоповаги до людей різних цивілізацій та національностей.
Хронологічний принцип у процесі розгляду історико-літературного процесу (або його окремих явищ), акцентуація генетичних, типологічних, контактних, інтертекстуальних та інших видів зв’язків у межах дисциплін, що забезпечують літературну освіту, дозволяє учням краще зрозуміти самобутність кожної національної літератури в суцвітті культур і традицій.
Сприяє літературній освіті також якісне вивчення інших предметів: історії, музики, образотворчого мистецтва, української мови, інших мов, які створюють відповідні фонові знання, суспільно-історичний, мовний та культурний контекст для засвоєння здобутків художньої літератури.
Розвиток зв’язків між предметами, які безпосередньо забезпечують літературну освіту та гуманітарну в цілому, є важливою умовою якісного викладання літератури в школі.
Основною метою літературної освіти передбачено виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.
Нагадуємо, що вивчення української літератури в 5-6-х класах здійснюється за навчальною програмою «Українська література, 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів» (Автори: Р.В. Мовчан, К.В. Таранік–Ткачук, М.П. Бондар, О.М. Івасюк, С.А. Кочерга, Л.І. Кавун, О.І. Неживий, Н.В. Михайлова), 2012р.
Вивчення української літератури в 7-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за програмами, які були чинними в минулому навчальному році:
- Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, О.А. Камінчук, М.П. Бондар, О.Б. Поліщук, М.М. Сулима, Л.П. Шабельникова, В.М. Садівська. Керівник проекту М.Г. Жулинський. За загальною редакцією Р.В. Мовчан. – К.: Ірпінь, 2005.
- Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин/ Автори О.М. Івасюк, Н.В. Гуйванюк, В.Є. Бузинська. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005.
- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень/ Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.
- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень/ Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.
Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).
У межах організації навчального процесу педагог завжди вирішує проблему осучаснення уроку як з української мови, так і з української літератури. Слід зауважити, що вчені й практики виділяють два аспекти організації уроку: упорядкованість та спрямованість. «Упорядкованість визначається як рівень організованості системи, тобто її певний стан. Спрямованість характеризує відповідність чи невідповідність організації умовам навколишнього середовища (І.Радченко)». З точки зору забезпечення впорядкованості організації уроку передбачається раціональність його структури в цілому і структурних компонентів зокрема; фахової діяльності вчителя, навчально-пізнавальної діяльності учнів, стосунків між ними; матеріально-технічне забезпечення уроку, раціональне використання часу на уроці. Організація педагогічної діяльності вчителя на уроці передбачає:
- мотивацію спільної діяльності вчителя та учнів;
- постановку доцільної та раціональної мети (практичної, виховної, загальноосвітньої та розвивальної) і завдань навчання;
- знання умов навчання: вікових особливостей учнів, специфіки конкретного класу;
- планування, діагностування, прогнозування, стимулювання, контроль і корекцію процесу навчання та його результативності;
- знання основних методичних вимог до сучасних уроків української мови та літератури;
- урахування дидактичних і методичних принципів навчання;
- використання раціональної та ефективної технології навчання.
Наразі переважна більшість учнів вільно користується мережею Іnternet, смартфонами, планшетами, iPhone, iPad, Skype та іншими засобами комунікації. Організація і зміст навчальної діяльності школярів під час першого семестру продемонстрували, що учні правильно використовують електронні джерела при опануванні навчально-теоретичного матеріалу та практичній підготовці рефератів, проектів, творчих робіт тощо. Педагоги і учні користуються за необхідністю сайтом інституту післядипломної педагогічної освіти (розділ «Дистанційна освіта»), де беруть інформацію про навчально-методичне забезпечення предметів, відеоматеріали, розвивальні ігри, тести на перевірку мовно-літературних знань тощо.
Перший семестр навчального 2014-2015 року засвідчив, що фахівці в цілому компетентно організовували освітній процес як в очному, так і в дистанційному режимі, дотримувались принципів психологічної адаптації, наступності та перспективності навчання. Відповідно до плану роботи Донецького інституту післядипломної педагогічної освіти проведені всі заходи для педагогів та конкурси для учнів у дистанційному режимі. Найактивнішими учасниками конкурсів та різних заходів стали учні і педагоги Амвросіївського району, Тореза, Красноармійського району.
Як і в першому семестрі, пропонуємо вчителям підходити до вивчення української літератури з позицій розкриття художньої історико-літературної цінності творів різних жанрів. Бажано не акцентувати увагу на змісті творів, які мають політичний підтекст щодо переваг однієї нації над іншою, загарбництва, приниження людської гідності тощо. Радимо, не порушуючи вимог програм, деякі твори в різних класах замінити, виходячи з позицій сьогодення (див. реком. до початку навч. року).
У світлі проведення фахового конкурсу «45 хвилин слави» було б корисно для професійного самоствердження кожному педагог розробити (у першу чергу для себе) інноваційний авторський урок , щоб вкотре по-новому відкрити своїм учням таємниці літературно-мовного наукового пізнання через створення ситуації успіху в умовах особистісно орієнтованого навчання.
Продовжуємо в ІІ семестрі конкурсно-олімпіадну та науково-методичну діяльність для учнів і вчителів. Пропонуємо вчасно організовуватись до участі як в очних, так і в дистанційних заходах для підвищення професійної майстерності та підтримки філологічно обдарованих учнів.
Орієнтуємо на тижневу кількість годин з вивчення української мови і літератури як базових предметів у 2014 – 2015 н.р. за чинними Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою та мовами національних меншин 2009,2012,2014 років.
Для загальноосвітніх навчальних закладів з українською та російською мовами навчання:
Клас
|
Українська мова
|
Українська література
|
5
|
3,5
|
2
|
6
|
3,5
|
2
|
7
|
2,5
|
2
|
8
|
2
|
2
|
9
|
2
|
2
|
|
стандарт
|
академічний
|
профільний (філологічний)
|
стандарт
|
академічний
|
профільний (філологічний)
|
10
|
1
|
2
|
4
|
2
|
2
|
3
|
11
|
1
|
2
|
4
|
2
|
2
|
4
|
Для спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів:
Клас
|
Українська мова
|
Українська література
|
5
|
3,5
|
2
|
6
|
3,5
|
2
|
7
|
2,5
|
2
|
8
|
2
|
2
|
9
|
2
|
2
|
|
стандарт
|
академічний
|
профільний (філологічний)
|
стандарт
|
академічний
|
профільний (філологічний)
|
10
|
1
|
2
|
4
|
2
|
2
|
3
|
11
|
1
|
2
|
4
|
2
|
2
|
4
|
Для білінгвальних класів:
Клас
|
Українська мова
|
Українська література
|
5
|
3,5
|
2
|
6
|
3,5
|
2
|
7
|
3
|
2
|
8
|
2
|
2
|
9
|
2
|
2
|
10
|
1
|
2
|
11
|
1
|
2
|
|
